АНАТОМІЯ «ДЕЙТОНСЬКОЇ ПАСТКИ»: ІНСТИТУЦІЙНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ УРОКИ БОСНІЇ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31379/sed.2.5.2025.41Ключові слова:
постконфліктна відбудова, інституційна пастка, експортоорієнтоване зростання, депопуляція, голландська хвороба, прямі іноземні інвестиції, Боснія і Герцеговина, УкраїнаАнотація
У сучасній літературі з економіки постконфліктної відбудови домінує фокус на інфраструктурному відновленні та макроекономічній стабілізації, тоді як довгострокові інституційні ризики часто залишаються поза увагою. Метою цієї статті є дослідження механізмів виникнення «Дейтонської пастки» в Боснії і Герцеговині (БіГ) — стану, за якого мирна угода консервує економічну стагнацію — та оцінка ризиків повторення цього сценарію під час повоєнної відбудови України. Застосовуючи метод порівняльного інституційного аналізу та спираючись на макроекономічні й демографічні дані (2014–2023 рр.), дослідження простежує причинно-наслідковий зв’язок між інституційним дизайном, відсутністю стимулів для експорту та масовою міграцією.
Результати доводять, що гіперфрагментована система управління БіГ критично підвищила транзакційні витрати, заблокувавши приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у сектор товарів, що торгуються. Дефіцит високопродуктивних робочих місць спричинив заміну експорту грошовими переказами емігрантів, що спровокувало симптоми локальної «голландської хвороби» та призвело до депопуляційної катастрофи. Проекція цих висновків на Україну свідчить: масштабна міжнародна допомога без паралельної політики експортоорієнтованої реіндустріалізації несе ризик перетворення тимчасового статусу біженців на постійну економічну еміграцію. Для уникнення демографічного колапсу обґрунтовано необхідність відмови від моделі донорсько-залежної економіки на користь асиметричної децентралізації, впровадження комплексного страхування військових ризиків для ПІІ та створення робочих місць через інтеграцію у глобальні ланцюги доданої вартості ЄС.
Посилання
Acosta, P. A., Lartey, E. K., & Mandelman, F. S. (2009). Remittances and the Dutch disease. Journal of International Economics, 79(1), 102-116. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinteco.2009.06.007[in English].
Balassa, B. (1978). Exports and economic growth: Further evidence. Journal of Development Economics, 5(2), 181–189. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3878(78)90006-8 [in English].
Baškot, B. (2020). Capital flows impact on labor market: How do FDIs and remittances affect youth employment in Bosnia and Herzegovina? Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 33(1), 2633–2647. DOI: https://doi.org/10.1080/1331677X.2020.1761418 [in English].
Clemens, M. A. (2014). Does development reduce migration? In International Handbook on Migration and Economic Development (pp. 152-185). Edward Elgar Publishing. DOI: https://doi.org/10.4337/9781782548072.00013 [in English].
Efendic, A., Kovac, D., & Shapiro, J. N. (2023). Exposure to Conflict, Migrations and Long-run Education and Income Inequality: Evidence from Bosnia and Herzegovina. Defence and Peace Economics, 34(8), 1003–1017. DOI: https://doi.org/10.1080/10242694.2022.2100572 [in English].
Efendic, A., Pugh, G., & Adnett, N. (2011). Institutions and economic performance: A meta-regression analysis. European Journal of Political Economy, 27(3), 586–599. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco.2010.12.003 [in English].
Hausmann, R., Hwang, J., & Rodrik, D. (2007). What you export matters. Journal of Economic Growth, 12(1), 1–25. DOI: https://doi.org/10.1007/s10887-006-9009-4[in English].
Lee, E. S. (1966). A theory of migration. Demography, 3(1), 47–57. DOI: https://doi.org/10.2307/2060063 [in English].
Libanova, E. M. ‘War Migration’ From Ukraine: Problems and Development Prospects Ukrainian Geographical Journal, 2024, 4: 3-11. DOI:https://doi.org/10.15407/ugz2024.04.003 [in English].
Meyer, D., & Shera, A. (2017). The impact of remittances on economic growth: An econometric model. EconomiA, 18(2), 147-155. DOI: https://doi.org/10.1016/j.econ.2016.06.001[in English].
North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678[in English].
North, D. C., Wallis, J. J., & Weingast, B. R. (2009). Violence and social orders: A conceptual framework for interpreting recorded human history. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511575839 [in English].
Ratha, A., & Moghaddam, M. (2020). Remittances and the Dutch disease phenomenon: evidence from the bounds error correction modelling and a panel space. Applied Economics, 52(30), 3327–3336. DOI: https://doi.org/10.1080/00036846.2019.1710452 [in English].
Rodrik, D. (2006). What’s so special about China’s exports? China & World Economy, 14(5), 1–19. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1749-124X.2006.00038.x [in English].
Šiljak, D., & Nielsen, K. L. (2023). Institutions and integration (im)maturity: The case of Bosnia and Herzegovina. Society and Economy, 45(2), 136-155. DOI: https://doi.org/10.1556/204.2022.00020 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Society. Economy. Digitalization
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі статті публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення вмісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
